Сайт Кролевецького будинку - інтернату - На крилах поезії
Вівторок, 06.12.2016, 08:41
Вітаю Вас Гість | RSS

Кролевецький б/і для громадян похилого віку

На крилах поезії

     Імя Анатолія Фурсова ,вірші якого друкуються в багатьох ЗМІ, відоме не тільки в м. Кролевець, а й далеко за його межами.Із задоволенням слухають і мешканці будинку-інтернату поезії Анатолія Фурсова, не проста доля котрого закинула у м.Кролевець.До Міжнародного дня інвалідів в бібліотеці закладу оформлена виставка його творів та підготовлено і проведено творчий вечір «На крилах поезії».



МАВ ВІРША Я НАПИСАТИ

Мав вірша я написати
Написав. Хіба такого
?
Я хотів шедев
ра мати.

Був у місті. Що із того
Маю я тепер гуляння
Обійшовся б і без нього

Я сказав своїй подрузі
Що без неї я не в тузі
Не сподобався цим музі

Щось там знаєш ти такого
Про кохання і до нього
Як знайти пряму дорогу

Знаю й я. Чого б не знати
Тільки до моєї хати
Не бажає завітати.

  

В РІДНОМУ СЕЛІ

 

Липневий ранок за село

Мене сьогодні поманив

Це ж скільки літ вже прогуло

Як я в те поле не ходив

 

Це ж скільки вже над полем тим

Промчало в вирій журавлів

І скільки довгих, довгих зим

Час в сивину мою уплів.

 

І скільки вже не стало тих,

Хто був опорою села,

Що плоть від плоті я від них,

І ким земля оця жила.

ДЕНЬ ІНВАЛІДА

Чергова щорічна дата

На початку грудня є в календарі

Як її нам називати?

Претендує на які коментарі

 

Називать цю дату святом

Все ніяк не повертається язик

І їй шану віддавати

Я не звик і ти я думаю, не звик

 

Бо вона не зніме ноші

Ту, що зветься словом інвалід

Дні минатимуть і ночі

І вона за нами йтиме слід-у-слід

 

Ось така про день цей мова

Діалектика короткого вірша

У якому кожне слово

Святом називать цей день не поспіша.

  

  

САМОКАТ

 

По місту з горба на горбок

Повзе інвалідний візок.

Куди поспішає? Якої мети?

Візок отой прагне в цей день досягти

Чи є вона в нього чи ні

Хто скаже без нього мені

А мимо десятки машин легкових…

Ну де на дорозі ти будеш без них.

 

Уваги на них він чогось не зверта.

На ринок, дивлюся візок заверта.

І я ж бо на ринок іду,

По іншому тільки сліду.

І думаю, думаю думку таку:

Ну що на базарі потрібно візку?

Тихенько за ним я побрів

І там між торгових рядів

Візок інвалідний зникає з очей

Незвичний у натовпі ходячих людей.

 

З базару я вже поспішав

Й візок той мене обігнав

І звідки він родом не треба питать

Бо он же міський перед ним інтернат

 

Заїхав в ворота і зник

Незвичний для міста візник

Ото і всього є у нас інтернат

І в нім не один ось такий самокат.

  

МОЯ ПОЕЗІЯ

 

Моя поезія – моє дитя

Тендітне слово від любові,

В яку я втілюю своє життя

І кожен ген своєї крові

 

І хай там що, я житиму у ній.

Поки жива і рідна мова.

Яку люблюта вірний вічно їй

І ця любов – життя основа.

 

  

МОЄ СЕЛО

 

Один я вийшов на дорогу

І десь в тумані там село

Спочити, де знайду я змогу

І збути холод на тепло

 

Іду вечірньої години

В густій туману пелені

І вогник рідної хатини

Уже підморгує мені

 

То ж як душі не порадіти,

Що є десь хата на землі  ,

Де збереглось для мене літо

В святім домашньому теплі.

 

 

ПРО ПОГОДУ

Вночі у нас по прогнозу

Погодонька була

Три градуси морозу

Два градуси тепла

Виходить, що і досі

Не гріє нас весна

І сивини морозів

Не збудеться вона.

А час її вже збутись

І жде уже народ

Щоб знову повернутись

До праці на город

Картоплю посадити,

Розсаді дати лад.

І хай у цвіт увитий

Цвіте над ними сад.

  

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 


Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 59

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0